Президент Німеччини назвав Нюрнберзький процес революцією

Через 75 років після початку Нюрнберзького процесу президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр наголосив на його революційному значенні для розвитку міжнародного кримінального права.

“Процес над головними воєнними злочинцями став революцією — він увійшов не тільки в історію права, а й у світову історію”, — заявив Штайнмаєр.

Глава німецької держави нагадав, що до відкриття Нюрнберзького процесу 20 листопада 1945 року міжнародне право стосувалося держав в цілому, а не окремих особистостей. “У Нюрнберзі вперше перед судом постали лідери держави, вони були звинувачені в найтяжчих злочинах, які коли-небудь бачила світова історія — за розв’язання агресивної війни, за воєнні злочини і за злочини проти людяності”, — зазначив Штайнмаєр.

Штайнмаєр охарактеризував ідею Нюрнберзького процесу над головними воєнними злочинцями і дванадцяти наступних судових процесів як “новаторську”: високопоставлені державні чиновники, які віддавали злочинні накази, не могли більше користуватися імунітетом згідно з міжнародним правом, а ті, хто виконує такі розпорядження, більше не могли посилатися на те, що були змушені виконувати протизаконний наказ.

За словами президента Німеччини, Нюрнберзький судовий процес над головними воєнними злочинцями “визначив нову, іншу історію — появу міжнародної кримінальної юрисдикції”. “Це сталося пізно, тільки після „холодної війни“ — дорога була важкою і відзначена невдачами, і все ж: це був серйозний прорив, без суду над головними воєнними злочинцями в Нюрнберзі Міжнародного кримінального суду в Гаазі сьогодні не існувало б”.

Нюрнберзький процес став першим міжнародним кримінальним процесом в історії. Суд над високопоставленими представниками нацистського режиму, у тому числі над заступником “фюрера” по НСДАП Рудольфом Гессом і міністром авіації Німеччини Германом Герінгом, почався 20 листопада 1945 року і завершився після 218 днів слухань 1 жовтня 1946 року. Судді з США, Великобританії, Франції та Радянського Союзу винесли дванадцять смертних вироків (один з них заочно), три вироки про довічне і чотири про тривалі терміни позбавлення волі. Троє обвинувачених були виправдані.