Колишні колонії Німеччини вимагають компенсацій за вчинені у минулому злочини

Відлуння колоніального минулого наздогнали сучасну Німеччину: Намібія веде переговори з німецьким урядом про виплату компенсацій за геноцид племен гереро і нама. Компенсацій хоче і Танзанія, яка звинувачує Німеччину в придушенні повстання Маджі-Маджі. Також про намір вимагати репарацій заявив і уряд Бурунді.

“Схоже, що федеральний уряд здивований цими вимогами, хоча вже давно було зрозуміло, що цю тему не можна замовчувати”, – каже професор історії Африки в університеті Гамбурга Юрґен Ціммерер. З одного боку, Німеччина встановила для себе високі моральні стандарти, відповідно до яких вона переосмислює власну історію. З іншого боку, немає дій, якщо мова заходить про вчинені у минулому злочини в африканських колоніях, каже історик.

З 1885 по 1919 рік Німеччина була третьою за величиною європейською колоніальною державою в Африці, поступаючись лише Сполученому Королівству та Франції. Німецька імперія володіла колоніями у Німецькій Південно-Західній Африці (сьогоднішня Намібія), Німецькій Східній Африці (сьогоднішні Бурунді, Руанда і Танзанія без острова Занзібар), а також територіями сьогоднішніх Того, Гани і Камеруну.

“Хоча це був і короткий період, але німецька колоніальна політика була дуже радикальною, – розповідає історик Ціммерер. – Колонії фактично завойовувалися, тому що німецька колонізація практично всюди зустрічала колосальний опір місцевого населення, який жорстоко придушувався німецькими кайзерівськими військами”.

Найкривавішими були повстання Маджі-Маджі у Східній Африці в 1905-1907 роках, в результаті якого, за оцінками істориків, загинуло до 300 тисяч осіб, і повстання корінного населення гереро і нама на південному заході Африки у 1904-1908 роках, жертвами якого стали 80 тисяч осіб. У 1985 році в доповіді ООН придушення цього повстання було названо актом геноциду, а в 2004 році геноцид у Намібії визнала і Німеччина.

Уряд Намібії давно вимагає від Німеччини принести офіційні вибачення за колоніальні злочини, вчинені німецькими кайзерівськими військами на початку XX століття, і відшкодування збитків. Переговори про це ведуться вже понад п’ять років. Основним предметом розбіжностей є форма репарацій за придушення повстання племен гереро і нама. Представники цих етнічних груп вимагають від уряду ФРН не тільки вибачень, а й фінансової компенсації.

Компенсації від Берліна за колоніальні злочини на початку ХХ століття жадає і Республіка Бурунді. Група експертів, призначених сенатом країни, готується опублікувати відповідну доповідь. За деякими даними, сума фінансової компенсації від колишніх колоніальних держав, Німеччини та Бельгії, може становити близько 36 мільярдів євро.

Тиск на уряд Німеччини посилює і Танзанія, яка намагається змусити Берлін взяти на себе відповідальність за злочини, вчинені в колоніальний період у Східній Африці. Посол Танзанії в Берліні Абдалла Поссі на початку 2020 року закликав німецьку владу провести переговори про репарації за воєнні злочини проти корінного населення у період німецького колоніалізму в Німецькій Східній Африці, зокрема за масові вбивства під час повстання Маджі-Маджі.

Уряд Танзанії має намір вимагати від Німеччини повернути незліченну кількість об’єктів культури і людських останків, які перебувають у німецьких музеях. Під час німецького колоніального панування з території сучасної Танзанії було вивезено багато черепів і кісток. Багато з них належали жертвам повстання Маджі-Маджі.